Сицилієць приїхав до України не з туристичною метою, а для того, щоб допомогти українцям протистояти російському вторгненню. Він провів Різдво в окопах запускаючи разом зі своїм підрозділом дрони. Коли вперше прибув до Львова, побратими хотіли назвати його Луїджі, як брата найвідомішого італійського сантехніка з приставки Нінтендо.  Зрештою, якщо після місяця військових тренувань і постійних пробуджень через російські атаки ракетами та дронами, доброволець не втік, на позивного він заслуговує.

Саме за позивним солдати будуть звертатись до тебе тисячі разів, як на полі бою так і поза ним. Це інша ідентичність, військова у всіх своїх проявах, яка постає поруч з цивільною, яку отримуєш при народженні. «Зрештою мені вдалось вибрати самостійно і наполягти на тому, аби мене звали «Сицилієць», — говорить задоволено доброволець, який просить не називати його імені з точки зору безпеки його самого, але також і його сім’ї, яка живе на італійському острові Сицилія. З часом цей позивний став щитом його приватного життя на війні, яка наскрізно присутня і в соціальних мережах. У соцмережі X (колишній Twitter) його аккаунт має назву @warnoire.

«Вперше я прибув до України наприкінці травня 2023 року», — згадує Сицилієць, — а повернувся в серпні після невдалого завдання. З нами трапилася жахлива історія. Ми мали виконати бойове завдання, але воно було сплановане за неточною інформацією: ми повинні були виступити лише проти російської піхоти, а нас зустріли танки і артилерія. Закінчилось все погано. Коли я повернувся із завдання живим, мене підвищили у званні, але я все ж таки вирішив з’їздити до Італії».

Але небезпека може чатувати не тільки на полі бою, але і и мирній Італії, наприклад, в інтернеті. «В групі у фейсбуці я допомагав іншим добровольцям потрапити в Україну, — нервово пояснює «Сицилієць», — я писав іноземцям що потрібно мати з собою, вирушаючи до України, і таке інше, але хтось розповсюдив наші презентаційні файли в каналі телеграм “Track a nazi merc”». Важко зрозуміти, чи це була чиясь необачність, чи це були навмисні дії якогось агента. Ці файли були створені як презентація людини, яка надає інформацію на таку чутливу тему, з фотографією і особистими даними.

«На щастя у моєму файлі був лише мій позивний і частково моє обличчя, але я подумав, що якщо я став їхньою мішенню, то краще вже перебуватиму у своєму підрозділі». Каналом “Track a nazi merc” скоріш за все управляє якась проросійська людина з Південної Африки і робить це скоріш за все для того аби отримати гроші за голову “нацистського найманця” в Україні. Це наклеп який перекручується у фантазіях російської пропаганди, для якої кожен ворог Москви — нацист за визначенням, а кожен іноземний доброволець — найманець. Такими ідеями керується й російське військо, яке почало використовувати на полі бою залишки від найманців Групи Вагнер, після того смерті свого командира Євгенія Прігожина.

Дивимось фотографію Сицилійця з фронту

«Я тут вже вісім місяців, не рахуючи однієї перерви», — продовжує військовий. «Зараз я молодший сержант і керую невеликою розвідувальною групою». Для завдань його підрозділ, що знаходиться в складі Міжнародного Легіону, використовує дрони типу Mavic і Autel, а також вже відомі Fpv (first person view) дрони. Якщо перші два типи дронів використовуються виключно для локалізації ворога, то до дронів Fpv можна під’єднувати боєприпас, навіть протитанковий снаряд, здатний знищити танк чи ворожу піхоту. «Ми вдарили по одному T-80 і двом T-72 російським, але здебільшого ми займаємось розвідкою перед проходом штурмових груп. Навіть взимку Легіон намагається продовжувати наступати і уникати російського тиску», — гордо заявляє він.

В зоні Краматорська (Сицилієць не називає свого точного місцезнаходження) вони помітили наростання російських штурмів за останні місяці, як за силою так і за кількістю. «Я думаю, що вони хочуть просунутись вперед до весни, щоб потім зробити точковий контрнаступ. Але ми, звичайно, рубаємо на корені кожну їхню спробу», — говорить сицилієць.

З часом і завдяки приватним донатам Сицилієць зміг зібрати свою екіпіровку (хоча за зібрані гроші він не купує зброю чи набої, а дрони, одяг, їжу і аптечки), напочатку він мав лише гвинтівку Ak-47 1960 року: «Зараз я користуюся гвинтівкою АКМ 1982 з точною оптикою magnifier і прицілом на середню дальність red dot Eotech». Сицилієць змінює свою екіпіровку в залежності від потреби: «Вночі я використовую прилад нічного бачення Pvs14 другого покоління і легку екіпіровку для наземної розвідки, в яку входить бронежилет з плитами 4 рівня, розгрузка з 4 магазинами, чотири гранати, індивідуальна аптечка, а також сумка-скид. Якщо я проводжу повітряну розвідку, додаю до розгрузки додатковий підсумок для батарей для дрона; якщо нам треба багато йти використовую Dji Mavic 3; а якщо ми працюємо зі стабільної позиції використовую Dji Matrice 30T».

Його група складається з одного іспанця, одного англійця і двох американців. Він також чув ще про одного італійця, який прибув до Легіону, але поки не бачився з ним, бо той служить в іншому підрозділі. Доброволець часто думає про дім, але наразі не має місця, яке може назвати домом: «Я відновив розмови зі своєю матір’ю нещодавно, але ми говоримо не часто. Моя сім’я не підтримує мій вибір. Але як тільки матиму змогу, повернусь до Італії у відпустку».

Своє перше Різдво Сицилієць провів в Україні у розвідці. «Ми прокинулись о 4.30 для підготовки. Згори ми побачили рухи росіян, а зранку відсвяткували знищивши пару танків дронами Fpv. В окопи мої побратими принесли солодощі і готові страви, які ми з’їли і так відсвяткували Різдво. Це не були якісь традиційні страви, але мені сподобалось і ми зробили добру роботу. Ми принесли також два Starlink і таким чином змогли подзвонити додому аби привітати сім’ї і друзів».

В соцмережах в інтернеті багато хто захоплюється тим, що він робить, але є й хейтери. Він на це не дуже зважає, адже підтримка України Західними державами — ось що важливо. «Західна реакція, враховуючи ситуацію, це певним чином лакмусовий папір. Це війна поколінь, вона не почалась з нічого, але західне суспільство, на жаль, не готове до конфлікту, і ми помиляємось, коли думаємо, що світова війна не вибухне. За останні вісімдесят років ми забули, що таке війна і пов’язані з нею ризики. Не врахувавши цього ми забули про наші ідеали та як їх захищати», — вважає Сицилієць.

Це війна на випробування, яка приречена тривати довго, тому що жодна зі сторін не поступиться: «Це випробування, тому що йде перевірка на те, як реагуватиме НАТО в разі агресії. І перш за все Китай на мій погляд дивиться, як себе поведуть Сполучені Штати в разі конфлікту на Тайвані. Літній контрнаступ не спрацював, бо Росія підготувалась добре після двох тактичних українських атак. Українське військо ще досі пронизане радянським менталітетом, централізований у командному ланцюзі. Мобілізованих українців потрібно краще навчати і мотивувати».

Але попри труднощі і свята проведені на фронті, для Сицилійця не сумнівається, чим закінчиться ця війна: «Нашою перемогою, звичайно».

Переклад Катерини Коваленко